ДОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОБРА́ТИ і рідко ДІБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док., перех. і без додатка.
1. Закінчувати брати, збирати. — Годі, братця [братці], ..нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати (Мирний, II, 1954,176); Брала дівка воду, Брала, брала, вибирала, До… ой до дна й не добрала (Укр.. лір. пісні, 1958, 413); // розм. Доїдати подану страву. Добирайте кашу (Сл. Гр.); — Годуйтеся, люди добрі. Прошу добирати капусту (Ле, Вибр., 1939, 48); //чого. Брати додатково до взятого; доповнювати. Метнулася [Христина] назад, добрала води, глитнула з сіней свіжого повітря (Мирний, III, 1954, 222); // Завершувати набирання потрібної кількості чого-небудь. — Вона, брат, одного бала не добрала (Кучер, Трудна любов, 1960, 253).
2. Вибираючи, знаходити найбільш відповідне; підбирати. Пішов я в писарі в громаду.. Пишу собі, з людьми братаюсь Та добрих хлопців добираю (Шевч., II, 1953, 64); Ланка дбає про насіння. Для цих потреб добирають.. добре виповнені качани з цілком достиглим зерном (Ком. Укр., 5, 1958, 18); Русевич.. днював і ночував у цехах. А чого коштувало йому добрати досвідчені кадри, виховати їх, ..налагодити весь виробничий процес! (Шовк., Інженери, 1956, 160); Шевченко дібрав з живої мови найкраще, найцінніше (Мовозн., VII, 1949, 32); * Образно. — Наука добере ключів до всякого замка й одчинить двері до світла й добра (Н.-Лев., І, 1956, 624); // Вибирати і компонувати за певним принципом, естетичними вимогами. — Добирайте, серце, убрання, щоб доконечно приставало до лиця (Н.-Лев., IV, 1956, 324); — Ти, співаючи, на струнах Маєш так перебирати: Ut-fa-lá-sol, fa-mi-ré-sol… Далі можеш сам добрати… (Л. Укр., І, 1951, 372); // Вишукувати все необхідне для якої-небудь мети. Юрій Юрійович детально розробив план уроку, добрав потрібну для теми літературу (Донч., V, 1957, 225).
Добра́ти спо́собу — вишукати, знайти спосіб. Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його поправити — він не міг добрати способу (Вас., І, 1959, 87); Підприємці теж добрали способу проти страйкарів: вони закривали свої підприємства і людей викидали на вулицю (Смолич, Мир.., 1958, 235).
3. без додатка. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Хлопці.. перезирнулись, не добираючи, чого це раптом дівчина вирішила запрошувати до себе в гості? (Смолич, Мир.., 1958, 217); Приснився йому кущ сивих квітів, які.. звуть морозом, і якась жінка — хто саме, так і не дібрав, — з’явилася і зразу ж зникла (Сенч., Опов., 1959, 53).
◊ Добра́ти ді́ла (ума́, то́лку, глу́зду і т. ін.) — зрозуміти, розібрати що-небудь. В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Григ., Вибр., 1959, 62); — І що воно таке, ума не доберу.. Вже й горілкою полоскав [зуб], і синій камінь клали. Не бере (Кучер, Трудна любов, 1960, 439); Тепер війна вже не здавалась йому [Хаєцькому].. незрозумілим страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду (Гончар, І, 1954, 377).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 318.