ДОКОЛУ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОКОЛУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Колупаючись, добиратися до чого-небудь, наближатися до певної межі. Доколупався до самої землі; * Образно. Се була одна з тих грубих натур, у котрих душі не доколупаєшся (Фр., І, 1955, 82).
2. Колупаючись у чому-небудь, зазнавати неприємних наслідків.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 353.