Доку́ка, ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 415.
Що oзначає слово - "докука"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.