ДОПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.). Треба ниву допорати (Граб., I, 1959, 523).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 374.