ДОРИВА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок,, ДОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех.
1. Закінчувати рвати; рвати до якої-небудь межі, до кінця. Дорву відра [вишень] та й ітиму в хату (Сл. Гр.).
2. Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.). Випивши, Безхатько запалився хоробрістю: — .. Знатимуть жебраки, як ганчірки доривати (Юхвід, Оля, 1959, 277). — Одежа була й так порвана, я ще дорвав (Тесл., З книги життя, 1918, 54).
ДОРИВА́ТИ2, а́ю, а́єш, недок., ДОРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати рити; рити до якого-небудь місця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 376.