ДОЩ, у́, ч.
1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Л. Укр., III, 1952, 483); * Образно. Із очей у хлопця — дощ (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 92); * У порівн. Кулі сипалися, як дощ (Смолич, І, 1958, 99).
Дощ, як з відра́ — великий, сильний дощ. Зараз такий йде дощ, як з відра (Коцюб., III, 1956, 310); Ку́рячий (свиня́чий) дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день.
◊ Золоти́й дощ — великі несподівані прибутки. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (Гончар, Таврія.., 1957, 176); Як свиня́ в дощ — брудний, неохайний. [Охрім:] Чепурний, як свиня в дощ! (Кроп., І, 1958, 384).
2. перен., чого, з означенням. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Коцюб., І, 1955, 149); Квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Смолич, II, 1958, 115); Кулемет «малютки» [танкетки] засипав її [фашистську колону] свинцевим дощем (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).
3. у знач. присл. доще́м. Великим потоком; так, як дощ. Сухе листя дощем спадало з дерев (Коцюб., І, 1955, 57); Навкруг бджола в гречки духмяні Барвистим падає дощем (Стельмах, Жито.., 1954, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 402.