ДРІК1, дро́ку, ч. Чагарникова або напівчагарникова степова рослина родини бобових, що цвіте жовтими чи білуватими квітами. В народі вживають відвар з гілок дроку при водянці [живота], при хворобах печінки, при всіх видах жовтяниці і як кровоспинне (Лікар. рослини.., 1958, 164); Внизу вся долина була затоплена жовтим цвітом дроку (Панч, Ерік.., 1950, 38).
∆ Дрік краси́льний (Genista tinctoria) — вид дроку, з стебел, листків і квіток якого одержують жовту фарбу. З деревних та кущових бобових нею [попелицею] пошкоджуються акація біла й жовта,.. дрік красильний і деякі інші (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 246).
ДРІК2, дро́ка, ч., діал. Овід, гедзь. Жайворінка [жайворонок] десь високо, По обніжках ховрашки, Дрік та муха, а ізбоку — Гук — незримої мошки (Манж., Вибр., 1950, 69).
◊ Дрік напа́в (нападе́, укуси́в, уку́сить) — те саме, що Гедзь (гедз) напа́в (укусив́) (див. гедзь). — Він, здається, незабаром буде за всіма, як той цуцик, — одказала понуро Христя. — Дрік такий нападе!.. — жартує Горпина (Мирний, III, 1954, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 418.