Жи́лник, ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. См. Жилавий, жилний.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 484.
Що oзначає слово - "жилник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.