ЗАВАГІ́ТНІТИ, ію, ієш, док. Стати вагітною. — Чули, чули?.. — питає молодиця другу, стрівши на вулиці. — Завагітніла [Мотря]… (Мирний, І, 1949, 137); Лариса ще непевна, — минуло надто мало часу, — але їй здається, що вона завагітніла (Руд., Остання шабля, 1959, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 34.