ЗАВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ЗАУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся і рідше ЗАУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док.
1. тільки док. Старанно і довго вивчаючи що-небудь, забути про все інше. Зустріла [мати] Олю докором: — Завчилася, що й пообідати прийти забула (Юхвід, Оля, 1959, 238).
2. тільки недок. Пас. до завча́ти і зау́чувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 63.