ЗАДРА́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАДРА́ЇТИСЯ, їться, док., спец.
1. Щільно, наглухо закриватися, зачинятися. Завтра танки в числі перших будуть форсувати оцю австрійсько-чеську річку. Не чекаючи мостів, задраївшись наглухо, бойові машини підуть по дну вбрід (Гончар, III, 1959, 406).
2. тільки недок. Пас. до задра́ювати. Задраюються відсіки, немов ми [підводники] жадаємо відгородитися один від одного, аби ніхто не заважав (Логв., Давні рани, 1961, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 114.