ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗНАЙО́МИТИ, млю, миш; мн. зазнайо́млять, док., перех., розм. Те саме, що знайо́мити. Ми зазнайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Вишня, І, 1956, 340); Вона мусить зазнайомити мене з умовами роботи (Кач., II, 1958, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 128.