ЗАКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Щільно затикати пляшку чи якусь посудину перев. корком або чим-небудь іншим. Він поклав записку в порожню пляшку, міцно закоркував її (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 160.