ЗАКУ́СТРАНИЙ, ЗАКУ́ШТРАНИЙ, а, е, діал. Скуйовджений, сплутаний. Сивувата борода Оксеня, мов закуштрана мичка, запорошена остюками (Цюпа, Назустріч.., 1958, 219); // Із скуйовдженим, сплутаним волоссям. Нерозчісана, у старім заяложенім уборі сиділа вона біля вікна, край столу, підперши свою закустрану голову рукою (Мирний, III, 1954, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 176.