ЗАЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Закрити, забити що-небудь. Заладнати щілини.
Заладна́ти но́гу коне́ві (коню́) — підкувати коня. —Ой ковалю, ти, ковалю, Коню ногу заладнай! (Ус., І сьогодні.., 1957, 101).
2. Те саме, що зала́годити 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 179.