ЗАЛІ́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛІСИ́ТИ, ішу́, іси́ш, док., перех., спец. Засаджувати лісом, лісовими смугами яку-небудь ділянку, місцевість. На Поліссі заліснюють бідні виснажені піщані землі, які вже не використовуються для рільництва (Колг. енц., II, 1956, 271); -Піски думаємо залісити в яру, — похвалився Лубенець. — От і приїхали за дичками (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 544).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 192.