ЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАМУ́ЛИТИСЯ, иться, док. Заноситися мулом, піском і т. ін. З літами, ріка замулюється, заростає (Горд., Дівчина.., 1954, 190); А там, у дальній балці, зеленіє в занедбанім лузі Марусин став. Він теж з роками замулився, поріс осокою, рокитником (Мушк., Серце.., 1962, 192); Пилуваті малоструктурні грунти спочатку добре пропускають воду, але потім нори їх замулюються і вони стають водонепроникними (Фізика і с. г., 1948, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 224.