ЗАОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Почати орудувати. Шинкарка ним так заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує (Вовчок, І, 1955, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 236.