ЗАПРОМЕНИ́ТИСЯ, и́ться, ЗАПРОМЕНІ́ТИСЯ, і́ється, рідко ЗАПРОМІНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Почати променитися, променітися, промінитися. На її обличчі запроменилася щаслива дитяча усмішка (Бойч., Молодість, 1949, 149); Він любовно глянув на дітей, що вечеряли. А потім усміхнувсь — зморшки од очей запроменились (Головко, І, 1957, 250); В чорних блискучих очах запромінилась радість (Стельмах, На.. землі, 1949, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 279.