ЗАСПИРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПИРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Класти в спирт, щоб запобігти розкладові, гниттю, щоб зберегти в натуральному вигляді. — Тут колись я впіймав найбільший екземпляр зеленої ящірки. Я її тоді заспиртував і передав до колекції Палацу піонерів (Сміл., Сашко, 1957, 65); // Насичувати, розводити спиртом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 324.