ЗА́ХВАТ, у, ч.
1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал. Очі в Бекіра засяли од захвату (Коцюб., II, 1955, 155); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Гончар, III, 1959, 425); // Захоплення ким-, чим-небудь. Бенфей не знаходить досить сильних слів подиву і захвату, щоб вихвалити ту граматику (Фр., XVI, 1955, 336); Аероплан у небі лине гордий,— Хіба він, справді, захвату не варт? (Рильський, II, 1960, 82); // Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь. Сповнена творчого захвату, Ніна повернулась у затишну кімнату й сіла за стіл (Донч., V, 1957, 330): // Широкий розмах чого-небудь. Наші мрії набирають дедалі такого захвату, що ми на мить перериваєм їх вигуками: «А що, коли б це справді так!» (Вас., II, 1959, 313); Бурлацькі співи й хвилі Каспію почулися Саїдові живими й такими радісно-манливими. Скільки захвату й простору думкам! (Ле, Міжгір’я, 1953, 94).
В (у) за́хваті — в стані сильного збудження, завзяття і т. ін. Там, де була колись трясовина, Міста й заводи в захваті незмірнім Народ будує (Рильський, III, 1961, 116); З за́хватом — захоплено, гаряче, пристрасно, з натхненням. — Прочитав? .. — крикнула Настуся з таким захватом, що в неї темні очі зайнялися електричним блиском (Н.-Лев., IV, 1956, 232).
2. чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь. Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Ю. Янов., II, 1954, 46).
ЗАХВА́Т1, ч.
1. род. у. Дія за знач. захвати́ти, захва́чувати. Найпростішою спорудою для захвату підземної води з глибини до 25-30 м є шахтний колодязь (Довідник сіль. будівельника, 1956, 268); Починаючи працювати на свердлильному верстаті, треба застебнути одяг на всі гудзики, ..щоб уникнути захвату свердлом або шпинделем (Практ. з машинозн., 1957, 88).
2. род. у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого. Поливання напуском по смугах можна допускати лише в окремих випадках. При цьому способі поливання смуги роблять завширшки в захват сівалки (Овоч., 1956, 127); Поздовжні міжряддя розпушують культиваторами з такою ж шириною захвату, з якою було встановлено посівний агрегат (Колг. Укр., 4, 1959, 12).
∆ Робо́чий захва́т, техн.— площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи. Щоб установити сівалку на норму висіву, потрібно, насамперед, визначити її робочий захват, який дорівнює ширині міжряддя, помноженій на кількість сошників (Механ. і електриф.., 1953, 80).
◊ На весь (ввесь) захва́т — широко, скільки можна охопити за одним разом. Замахнувся [Семен] на ввесь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).
3. род. а, техн. Пристрій для захоплення чого-небудь. Виймають забиті цвяхи кліщами або молотком, який має спеціальний захват (Гурток «Умілі руки..», 1955, 63); Автонавантажувач буде оснащений люльковим захватом для лісопильних матеріалів (Наука.., 10, 1956, 8).
ЗАХВА́Т2, а, ч., с. г. Пошкодження зерна в колосках злакових внаслідок посухи або суховіїв; запа́л.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 376 - 377.