ЗСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., перех. Скубучи, поступово виривати що-небудь (волосся, пір’я, траву і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 722.