Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізволити, лю, лиш, гл. = Зволяти, зволити. П’яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 152.
Що oзначає слово - "зізволяти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.