Каламарь, ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. Каламарчик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 209.