КАХ, КАХ-КА́Х, виг. Звуконаслідування, що означає крик качки. Каченята прилетять. Ми їх будемо стрічать. З ними ти [качка] в очеретах, Заведеш своє: ках-ках! (Бойко, Билиці.., 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 122.