КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ.. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (Фр., XIII, 1954, 315); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); // Власт. королю або королеві. Добре.., що шовкові брови удались, хода павина да вид королівський,— дак і козака доскочила! (Барв., Опов.., 1902, 121).
2. Який міститься на тій половині шахової дошки, що й король. Королівський пішак.
3. Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Ми їх витягали на сонце, .. червоних чортів і кардиналів, собачих рибок і королівських (Коцюб., II, 1955, 300); Мухомор королівський.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 296.