КРИНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до крини́ця. А козак добре дбає,.. Холодною криничною водою коня напуває (Укр.. думи.., 1955, 20); Біля криничних жолобів тихо шипить сніг (Стельмах, І, 1962, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 348.