КРУГЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має кругле обличчя. Іван Тупотун був чоловік середніх літ.., рум’яний, кругловидий (Барв., Опов.., 1902, 304); Худенький гостроносий хлопець нашіптував щось.. у саме вухо кругловидій, пишнощокій дівчині (Руд., Вітер.., 1958, 424); * Образно. Ясна світовая зірка — височенько; Гасне кругловидий блідий місяченько (Манж., Тв., 1955, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 368.