ЛИСТОВИ́Й1, а́, е́. Прикм. до лист1. На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 290); // Вигот. із листя. Листову землю одержують з листяного перегною, який заготовляють протягом літа в дубовому або кленовому лісі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 32).
ЛИСТОВИ́Й2, а, е.
1. Прикм. до лист2 1. Тонке листове залізо і жерсть ріжуть спеціальними ножицями (Монтаж і ремонт.., 1956, 65); // спец. Признач. для виготовлення листа.
∆ Листови́й стан — система машин або машина (прокатний стан), де виробляють (прокатують) листи. Проект листового стана вони [конструктори] розробили на рік раніше, ніж передбачалося (Ком. Укр., 1, 1961, 36).
2. рідко. Признач. для писання листа (див. лист2 2). Доктор.. сів до столу, витягнув листовий папір і забрався до писанняs (Кобр., Вибр., 1954, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 492.