ЛУШПИ́ННЯ, я, с.
1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Чорн., Визвол. земля, 1959, 69).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата і хлопці]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Головко, II, 1957, 125); З лікувальною метою вживається лушпиння плодів квасолі (Лікар. рослини.., 1959, 173).
3. чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось. Чуйний читач розрізнить серед цих [молодих поетів] шукань і шлях до справжніх знахідок, і ..лушпиння "новаторства заради новаторства" (Рильський, Веч. розмови, 1964, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 560.