МАЗНИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до мазни́ця. Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 60).
◊ Чепурне́нький, як мазни́чка, ірон., жарт. — неохайний, нечепура. — Чого ж ти [пан Купа] такий веселий? Та й чепурненький сьогодні, як мазничка? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 595.