МА́ЙКА1, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (Мик., І, 1957, 240); Покотився по зеленому полю футбольний м’яч, і замайоріли по полю різноколірні майки…. (Вишня, І, 1956, 405).
МА́ЙКА2, и, ж., ент. (Меlоё). Весняний безкрилий жук родини наривникових. Майка — досить великий жук, личинки якого, оселяючись у квітках, нападають на бджіл, впиваються в їх тіло й живляться їхніми соками (Бджільн., 1956, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 598.