МОЖЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який можна здійснити, виконати. Коли.. точного перекладу дати не можна.., то зоставалося єдино можливим перекладати не букву, а дух первотвору (Л. Укр., IV, 1954, 213); Вода в Сиваші поступово прибувала, броди псувалися, але переправа ще була можлива (Ю. Янов., І, 1954, 310); Як ветерана полку, його ховали з усіма військовими почестями, які тільки були можливі в цих умовах (Гончар, III, 1959, 123); // у знач. ім. можли́ве, вого, с. Те, що може здійснитися. Із можливого в чудесне Перекинуто мости.. Линьте ж, дні, котіться, весни. До мети! (Рильський, І, 1956, 105).
Все можли́ве — все, що можна здійснити. Комуністична партія і Радянська держава роблять усе можливе, щоб люди жили щасливо, заможно, культурно і довго (Наука.., 8, 1961, 38).
2. Допустимий, дозволений. Хіба можлива дряглість [дряхлість] для стратега? Чого ж поет, коли ідуть бої, бере Із допотопного ковчега і образи й епітети свої? (Тич., II, 1947, 197).
3. Який може відбутися. Тепер уже хтось добре знав всі можливі капризи тутешнього клімату і вмів.. до них пристосуватись (Л. Укр., V, 1956, 387); Треба підготувати свій загін до можливої перестрілки (Трубл., І, 1955, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 778.