МОЛОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. молоти́ти 1. Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця, молотіння нового хліба (Мирний, II, 1954, 193); — 3 миски, мабуть, добрі молотники? Ну, а так, як до діла, то з вашим молотінням будемо без насіння?! (Кос., Новели, 1962, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 791.