НАНА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нана́єць, йця, ч.; нана́йка, и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру. Нанайці — чудові мисливці (Веч. Київ, 12.1 1957, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 133.