НАНЮ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАНЮ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Багато, довго нюхати що-небудь. Тут так пахне рибою, що, коли нанюхаєшся того повітря, і самої риби їсти не схочеш (Збан., Мор. чайка, 1959, 45); В ботанічний сад Софія заходить лише, щоб розігнати меланхолію та нанюхатись бузку (Гончар, Таврія, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 135.