НАПІВОБЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПІВОБЕРНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Наполовину обертатися до кого-, чого-небудь. — А він здорово б’ється! — сказав Бульба, напівобертаючись до жінки і оправляючись після ударів (Довж., І, 1958, 218); Ніяково повела [дівчина] очима, напівобернулася і непомітним рухом вихопила з пазухи щойно покладене зілля (Стельмах, II, 1962, 223); Василенко напівобернувся до своїх супутників, певно, щось їм сказав (Збан., Сеспель, 1961, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 147.