НЕДОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, док. Пити менше, ніж потрібно.
Недоїда́ти, недопива́ти — жити, погано харчуючись. [Кіндрат Антонович:] Я.. увесь вік злидні годував, недоїдав, недопивав… (Кроп., II, 1958, 328); Оксана з дев’яти років навчилася недоїдати, недопивати (Л. Янов., І, 1959, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 296.