НОСА́ТИЙ, а, е, розм. З великим носом. Пальці в його довгі та сухі.., а сам високий, носатий (Н.-Лев., III, 1956, 260); Це була ставна й висока, носата.. дівчина (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 444.