НІНА́ЩО, присл.: Зійти́ (звести́ся, зво́дитися, перейти́, перехо́дити) [на] ніна́що: а) утратити все. Пішов [хазяїн] у сусіди і звівся нінащо (Кв.-Осн., II, 1956, 123); Довелось телицю спродати і новий кожух. Звівся [Карпо] нінащо, а довгів не сплатив… (Коцюб., І, 1955, 304); б) утратити ознаки, властивості, якості, необхідні для кого-, чого-небудь. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (Манж., Тв., 1955, 42); [Іван:] І про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й Каїнове діло чинить… (Галан, І, 1960, 506); Зво́дити (звести́) [на] ніна́що: а) погано впливаючи, примушувати когось діяти ненормально, з відхиленням від прийнятих норм. Погане панібратство шкодить І доброго нінащо зводить (Гл., Вибр., 1957, 180); — Ти чоловіка звела на нінащо. За першої небіжки Гриць був порядний газда, а за тебе він і пияк і нетріб (Март., Тв., 1954, 62); б) робити безрезультатним, марним. Кирій лютував.. Несподіваність нападу, на яку покладав він стільки надій,.. не дала бажаних наслідків, а зусилля загону зведені нінащо (Міщ., Сіверяни, 1961, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 425.