ОБКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІКРА́СТИ і рідко ОБКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Красти щось у кого-небудь. Голова.. почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (Н.-Лев., II, 1956, 259); Згодувала собі синка злодія! Обкрав твій Семенко панича! (Вовчок, І, 1955, 34); За якийсь тиждень вони обікрали квартиру на Базарній вулиці (Мик., II, 1957, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.