ОБЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Виминати, здирати зерно (з качанів кукурудзи). Облузувати качани.
2. Обдирати верхній шар, покриття (кору, кірку і т. ін.) з чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 530.