ОБПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ОБПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Запитувати у всіх, багатьох про кого-, що-небудь; перепитувати всіх, багатьох. Оббігав, обпитав усе село (Сл. Гр.); — Такого, як наш Павло, ви більше не знайдете.. Можеш обпитать усіх матросів (Кучер, Голод, 1961, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 556.