ОБІГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБІГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Зігрівати себе (у теплому приміщенні, гарячою стравою і т. ін.). Поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу, накраяла хліба (Чорн., Визвол. земля, 1959, 37); Лихо та й годі нашій Марусі!..Змерзла, неначе зимою, а нігде обігрітись (Кв.-Осн., II, 1956, 80).
2. тільки недок. Пас. до обігріва́ти. Обігріваються блочні теплиці здебільшого центральним опаленням (Овоч., 1956, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 502.