ОМОЛО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОМОЛОДИ́ТИСЯ, лоджу́ся, ло́дишся, док.
1. розм. Ставати молодим, молодшим. Як розповідають билини київського циклу, староруські богатирі весь час шукали собі таких річок, викупавшись у яких, можна було б омолодитись (Тич., III, 1957, 397); // перен. Ставати кращим; обновлятися. Все більше омолоджується старовинний Львів, місто стає великим індустріальним центром (Рад. Укр., 11.І 1959, 2); Розквітла наша Радянська Україна, буйно розцвів і омолодився древній Київ (Цюпа, Україна.., 1960, 130).
2. біол. Набувати ознак молодого організму.
3. тільки недок. Пас. до омоло́джувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 694.