ОХАЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХАЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхаю́чувати. До схід сонця охаючують хату і самі вимиваються (Номис, 1864, № 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 820.