ПАРУВА́ННЯ1, я, с. Дія за знач. парува́ти1. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645).
ПАРУВА́ННЯ2, я, с. 1. Дія за знач. парува́ти2 і парува́тися. — Здається, любов’ю називають оте сидіння увечері в парку, оте парування, коли він сигарету смокче, а вона мліє, схилившись йому на грудну клітку? — каже Гриня похмуро (Гончар, Тронка, 1963, 128); Десять літ безпутного життя [Явдохи] витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування (Мирний, І, 1949, 236); Паруються саламандри зрідка на суші, але здебільшого у водоймах, і відбувається це парування так само, як і у тритонів (Визначник земноводних.., 1955, 33).
ПАРУВА́ННЯ3, я, с. Дія за знач. парува́ти3. Парування поля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 81.