ПАТОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до патології (у 1 знач.).
Патологі́чна анато́мія — розділ анатомії, який вивчає зміни в організмі, спричинені хворобами; Патологі́чна фізіоло́гія — галузь клінічної фізіології, яка вивчає механізми порушення фізіологічних процесів, що відбуваються в хворому організмі. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР — один з найбільших на Україні наукових колективів, що працюють в галузі нормальної та патологічної фізіології тварин і людини (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 153).
2. Прикм. до патоло́гія 2; // Викликаний, зумовлений патологією. Бактерії, як і всякі інші організми, можуть перебувати в нормальному стані і в стані патологічному (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 65); Провідною проблемою всіх досліджень акад. Богомольця була проблема нормальної і патологічної реактивності організму (Вісник АН, 8, 1957, 4).
3. перен., книжн. Який своєю потворною ненормальністю відхиляється від норми. В деяких сектах обряди набули надзвичайно шкідливого, патологічного характеру (Наука.., 6, 1959, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 95.