ПЕ́РВІСТКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що перва́чка.
2. с. г. Корова, яка телиться перший раз. Стадо корів поповнюється щороку.. первістками (Соц. твар., 7, 1956, 49); Добра доярка мусить не лише майстерно доїти корову, а точно знати, коли її треба спарувати, як підготувати отелення, як роздоїти первістку (Чаб., Катюша, 1960, 236).
3. поет. Те саме, що перво́цві́т 1. Як бідну первістку, Дочасну, морози поб’ють, І кущик любистку Холоднії роси поллють, — Не плач, моя роже, Весна переможе!.. (Л. Укр., І, 1951, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 119.