ПЕРЕВИХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Внаслідок виховання засвоювати нові навички, погляди, норми поведінки. — У Радянській країні люди перевиховуються. Спадщина царату поволі вмирає (Мик., II, 1957, 384); — Було б непогано, коли б отакий зубр [Синявін].. та переконався, перевиховався б на нашому будівництві й став іншим (Ле, Міжгір’я, 1953, 49).
2. тільки недок. Пас. до перевихо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 140.